larionova: (зимняя авка)
Эти новые технологии открывают все новые грани и возможности в моей деятельности.
Сегодня работала в "поле" в паре с нашим инженером - настраивали станок. Он с камерой ковыряется в железках под мои переведенные инструкции от наладчика, который от нас за много километров.
И вот в конце нашего действия, я как всегда улыбаюсь и говорю "Thanks for help, you saved our jobs"
И инженер мне говорит "Ты сказала ему, что он спас наши задницы?"
Ну в принципе да, это был даже более точный перевод))
larionova: (зимняя авка)
А мне понравилось. Если бы я работала в компаниях типа Эрст-энд-Янг мне резюме было бы не нужно, поэтому таким бы я побаловалась. )))

Оригинал взят у [livejournal.com profile] leon_shrugged в Постмодернистское резюме
Стырено у [livejournal.com profile] dotrustme :-)

Лично я такого постмодернизма не одобряю, но вдруг кто-то возьмёт на вооружение:




Но у меня никогда не будет такого резюме.

ЭТО

Monday, 16 December 2013 00:40
larionova: (Grown-Up)
Я по характеру замкнутый интроверт. Я не люблю много общаться с людьми в принципе, и не люблю много разговаривать. Я люблю писать, обдумывать фразы, проверить себя пару раз, покорпеть над синонимами, поиграться со структурами и оборотами...
Поэтому чисто психологически я ненавижу ЭТО:



для меня это ужасный стресс и мобилизация всех моих ресурсов. Я ЭТО делаю на полном автомате, на пределе возможностей, сама не знаю как, просто переступая через себя. Отказаться я не могу будучи штатным сотрудником, поэтому приходится делать над собой усилие. Вернее, меня спасает то, что я не совсем переводчик, а во многих случаях уже участник переговоров. Но чистый устный перевод - ну не люблю и все.
Однако чем больше я это ненавижу, тем больше этого в моей жизни. Особенно за последние полтора года. Как будто там Сверху заставляют меня побыть другой.
Все равно, если бы был выбор - только письменником. С одной стороны, "это-работа, надо быть универсальным", а с другой - я плохой аудиал и отличный кинестет, нужно ли ломать себя?
Ну а пока "що маємо, те маємо".

Хм. Хотя оценки у меня были лучше именно за практику устного перевода. Может я чего-то о себе не знаю и поломать свои стереотипы все-таки надо?
В любом случае, раз такой опыт дается - надо брать. Жизнь покажет.
larionova: (Grown-Up)
Вот уже вторую неделю утро начинается примерно с таких писем:

Dear Ms. Larionova,
I hope you are fine, and things are running smoothly.
At the moment Ukraine is at the top of the headlines in all our newspapers and TV news. Your people stood up against Victor Fjedorovich's pro Russian policy and his denial to sign the agreement with the EU. I am fascinated by the protests in Kiew and the many, many people on the Maidan square expressing their desire for a more pro European policy and a government without fraud and corruption, and I am very impressed by Vitali Klitchko. I hope that it will not end in a disaster or even a catastrophe. I wish the Ukrainian people all the best and good luck.

Ув. г-жа Ларионова,
Надеюсь, вы в порядке и дела идут хорошо.
В настоящее время Украина является главной темой во всех газетах и телевизионных новостях. Ваш народ восстал против пророссийской политики Виктора Федоровича и его отказа подписать соглашение с ЕС. Я восхищаюсь протестами в Киеве и многочисленными людьми на Майдане, выражающих свое стремление к проевропейской политике и правительству без воровства и коррупции, также я впечатлен Виталием Кличко. Я надеюсь, это не закончится несчастьем или катастрофой.
Я желаю украинскому народу всего наилучшего и удачи.


Когда я им пишу в ответ слова благодарности, рассказываю о ситуации в стране и настроениях украинцев, чувствую себя каким-то послом в мини-формате.)) Миссия каждого переводчика - представлять достойно свою страну. Жаль, что я представляю свою страну в такой негативной ситуации.
Ну ничего, прорвемся. No pasaran!

larionova: (Grown-Up)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] ibigdan в Чувак так слышит

Сурдопереводчик на панихиде по Нельсону Манделе. Специалисты утверждают, что он не владеет языком глухонемых и только изображает сурдоперевод случайными жестами.




ссылка на ютуб



В Пути

Sunday, 1 December 2013 23:32
larionova: (Grown-Up)
В последнее время, даже не знаю, когда это началось, я чувствую себя тупой и бездарной, хотя в следующем году будет уже 10 лет моего карьерного пути. Я смотрю на других и не чувствую себя специалистом, несмотря на тысячи писем, сотни документов, десятки переговоров. 10 лет назад мне казалось, "вот поработаю лет 5-10..." И вот прошло 10 лет, а неуверенность в себе не улетучилась. Мне кажется, что все остальные такие молодцы, а я какая-то не такая.  
В детстве я видела картинку - я в деловом костюме, иностранцы, переговоры, заграница. В принципе, сбылось. 


И вот наступил ступор. Что делать дальше? Куда стремиться? О чем мечтать? 
Я не знаю, что это. Перфекционизм, усталость, отсутствие прогресса, внутренние проблемы, дающие таким образом о себе знать или просто мой директор, который смотрит в третий раз "Полиглот" ("Стыдно не знать такую программу") и в последние 2 месяца делающий мне свои умные замечания "как надо переводить"))) Иногда накатывает глобальная депрессия на предмет профессии как таковой. У меня паранойя, что все буквально все, уже знают или скоро будут знать иностранные языки и профессия вымрет. Разум подсказывает, что это далеко не так, но этот червяк неуверенности в себе как и грызет изнутри. Меня обижает, что эту профессию не уважают, многие не считают это профессией даже, труд неадекватно оплачивается. 
Терапию начну с раздумий на тему "Кем бы я стала, если бы не перевод" )) Хотя воображение в данном случае рисует мрачные картины.)) Так что, свернуть уже никак не получится.


Но над новыми мечтами определенно стоит подумать.
larionova: (Grown-Up)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] leon_shrugged в Сайт Павла Палажченко
Настоятельно рекомендую занести в закладки и регулярно посещать сайт человека и пароходавыдающегося переводчика Павла Палажченко: http://www.pavelpal.ru/. Тем, кто не знает, кто это такой, срочно сюда: http://ru.wikipedia.org/wiki/Палажченко,_Павел_Русланович.


Переводчикам будет особенно полезен раздел «Лингвистика»: http://www.pavelpal.ru/taxonomy/term/6.

Также рекомендую подписаться на публикации Павла Руслановича на Фейсбуке: https://www.facebook.com/pavel.palazhchenko. Вот, например, одна из интереснейших публикаций:

Английское отрицание, выражаемое как через not (no), так и другими средствами (приставками и суффиксами), как мне кажется, проще русского: отрицание – значит отрицание, оно реже служит для передачи иных смысловых оттенков или модальностей. Но есть и исключения.

Я имею прежде всего случаи двойного отрицания, не очень многочисленные в английском языке, но интересные, в том числе с точки зрения перевода.

Вот, например, оборот not until. Употребляют его сплошь и рядом, в разных контекстах и в разных вариантах:
It was not until I heard him speak that I recognized him.
Castro will step down but not until 2018.
It’s not until we’ve lost everything that we are free to do anything (из кинофильма Fight Club).
A judge said Wednesday he would not issue a ruling in the Stockton bankruptcy case until next week.
Практически всегда в переводе предложений с этим оборотом возможен вариант с русским «лишь», нередко за ним идет деепричастие: Лишь услышав его голос, я узнал его. Кастро уйдет – но лишь в 2018 году. Лишь потеряв все, ты свободен и можешь действовать.
В последнем предложении возможны, конечно, и другие варианты перевода, например «…решение откладывается до следующей недели».

Отмечу по ходу дела, что в английской речи временные отношения часто подчеркиваются и выражаются грамматическими и лексическими средствами там, где русский язык их не «не склонен» акцентировать. Отсюда обилие предложений с before и after (not until, по-моему, часть той же тенденции). Часто при переводе таких фраз временные отношения заменяются на отрицание:
She hung up before he could say goodbye (William Gibson) – Он даже не успел попрощаться, а она уже положила трубку/Она положила трубку, не дав ему попрощаться.
И, конечно, before you can say Jack Robinson/knife/before you know it – не успеешь оглянуться. Опять отрицание.

Другой устойчивый оборот с двойным отрицанием – not unlike. Тоже часто употребляется, и отрицание здесь выражает довольно сложный смысл. Вот попытки определить его: possessing no great dissimilarity from, but not neccesarily possessing similarity to something. There is an undertone of uncertainty, meaning that it's slightly less positive than saying ‘like.’ То есть «минус на минус» здесь не дает однозначный «плюс». По-русски можно, например, сказать «в чем-то похожий на…»

Иногда непросто в переводе передать прилагательные с двойным отрицанием. Лингвисты по-разному описывают смысл двойного отрицания при прилагательном: An adjective with negative force is often used with a negative in order to express a nuance of meaning somewhere
between the positive and the negative (сайт dictionary.com). The double negative conveys a weaker affirmative than would be conveyed by the positive adjective or adverb by itself.
A salty but not unpleasant taste (John Updike) – солоноватый, по-своему приятный вкус. А not unpleasant experience – впечатление не то чтобы/не скажу что неприятное/в чем-то даже приятное (обратите внимание на употребление артикля перед not – это нормально, когда речь идет о прилагательном с двойным отрицанием, например, а not infrequent visitor).

Вообще при переводе английского двойного отрицания переводчику полезно брать на себя определенную «степень свободы»: In the not unlikely event that the bill passes, prices will certainly rise – Не исключено, что законопроект будет принят, и тогда неизбежен рост цен.

Забавная история происходит сейчас в Америке с фразой I couldn’t care less. Это один из немногих случаев, когда английскому отрицательному обороту по-русски устойчиво соответствует позитив – эта фраза обычно переводится как «Мне все равно». Но в последнее время в США все чаще говорят I could care less в том же значении. Грамматистам, и не только им, это не нравится: Wrong slang. It's supposed to be "I couldn't care less" - because I have no interest. "I could care less" means there is some interest (Urban Dictionary). И тем не менее: "Сould care less" has been steadily gaining ground since its appearance in the 1960s. Например, статья на сайте Fox News называется: Why the mainstream media could care less about Obama's presidential power grabs, т.е. «почему ведущим СМИ наплевать на то, что Обама злоупотребляет своими полномочиями»).

larionova: (Весна пришла)
Не знаю как у моих коллег по отрасли, а я страдаю от двух профессиональных синдромов:

1. Синдром певицы.
От устного перевода очень болят связки - это факт. Вот, например, на днях заезжал к нам гость вручить моему шефу сертификат о вступлении в ассоциацию по его профилю. И вот как забрала я его в 2 часа дня с аэропорта и пока не отвезла в гостиницу в 22.00 - все это время я говорила, говорила, говорила. Иду домой и чувствую, что связки опухли так, что даже курить не хотелось. И в такие моменты я сравниваю себя с певцами. Как они бедные в этих турне по 2-3 часа каждый день горло надрывают? Это только так кажется, что это легко. На самом деле - это адский труд.

2. Синдром актрисы.
Каждый раз когда у меня устный перевод в любой форме - в офисе, на выезде, в цехах, по скайпу, по телефону - перед началом этого действа у меня начинается реальный мандраж. Меня буквально всю трясет, как будто я сейчас иду сдавать экзамен.
Ну в общем, как актеры каждый раз волнуются, выходя на сцену, даже если играют эту роль годами, так же волнуюсь и я.
И точно также как актеры не показывают, что им плохо, температура, что-то болит, есть личные проблемы, но они выходят и играют. Так же и у меня - я одеваю улыбку, вживаюсь в роль и на время "мое личное" отступает на второй план. А когда спектакль заканчивается, наваливается огромная усталость от нервного напряжения. Теперь стало понятно, почему многие из них начинают пить, каждый день такие нагрузки выдерживать тяжело.

В общем, перевод это искусство. К сожалению, многие даже не подозревают, чтобы спеть одну песню в 3 минуты, надо много-много дней ее монотонно репетировать. Но это наверно уже синдром зрителя.
larionova: (Grown-Up)
Интересный вопрос и вообще интересный подход к делу. Я как-то и не задавала себе этот вопрос, т.к. в связи с моей многостаночностью чисто перевод вычленить будет трудновато. Но подумать есть над чем.



Оставлю сайт для прочтения. http://translatorschool.com/video-i-audio/
larionova: (Grown-Up)
Что я больше всего не люблю в своей профессии - так это править чужие переводы, вернее не править, а на их основе создавать новый документ, например, контракты. Иногда проще написать заново, чем переделывать. Все-таки у каждого переводчика свой стиль, даже если это стандартные однотипные документы.

Не люблю высмеивание и осуждение других переводчиков. Мы все живые люди, и каждый может ошибиться. У меня профессиональное кредо - "уважай своих коллег по отрасли". Ляпы читать конечно интересно, но только, чтобы самой быть внимательнее. Ляпы бывают у каждого, просто никто не признается.))

Конечно, в последнее время развелось много "проффесионалов", которые пропускают через гугл транслейт и правят, закончат курсы или годик пособирают клубнику в Англии и называют себя переводчиком. Но даже их я не осуждаю. Это стимул не почивать на лаврах. И работать, работать и еще раз работать на собой.
Конкуренция должна быть здоровой и да выживет в ней сильнейший.
larionova: (Grown-Up)
Все то, что не училось, плохо училось, не доучилось в школе-институте, а также все то, что не понималось, недопонималось или не хотелось понимать по-хорошему, теперь приходится переводить))))

волокита

Wednesday, 18 July 2012 10:38
larionova: (Grown-Up)
Вчера столкнулась с переводом апостиля. Пришлось перевести тот факт, что переводчица такая то действительно выполнила перевод там-то. А потом и мой перевод заверят))

Нотариус — друг переводчика!! )) Ура!

На всякий случай, поскачивала разные апостили из разных стран, конечно творчества никакого, но деньги лишними не бывают))

А вообще нам на факультете столько всего не рассказывали(((
Не выспалась, читала Гаагскую конвенцию полночи.  Вот тут первоисточник, много интересного, даже в плане двуязычного юридического текста . 


Апостиль в Украине официально )


Вот я не понимаю, ПОЧЕМУ на переводческих факультетах не дают правовые положения о переводческой деятельности? Почему не рассказывают такие, вроде элементарные, но важные вещи? Зато забивают голову всякой ерундой.
larionova: (Grown-Up)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] lingvo_tech в Технология Translation Memory
Нейронные сети в работе переводчика

Теории машинного перевода, разрабатывавшиеся в вялотекущем режиме с незапамятных времен, с 1970-х годов получили серьезный импульс. Это было связано с существенными достижениями в области моделирования интеллектуальной деятельности. Помимо чисто научного интереса, это объяснялось возрастающей ролью межъязыковых коммуникаций в современном мире.

Кроме электронных словарей и словарей-разговорников, к середине 1990-х годов довольно большое распространение получили "электронные переводчики" (их стали называть технологией MT [Machine Translation - машинный перевод]). В принципе, "электронные переводчики" - это программы, которые могли обработать целый текст. Правда, на выходе получалось не совсем то, что надо, а если откровенно, то совсем не то. Для того, чтобы результат работы технологии MT стал действительно связным текстом, человеку приходилось немало поработать над ним.

Понятие “машинный перевод” стало общеизвестным. Довольно большое распространение у нас получили отечественные программы Stylus (сейчас она называется Promt) и Socrat. Впрочем, интерес к таких программам после периода первоначального любопытства постепенно снижался, и сейчас он невелик, даже несмотря на то, что их в значительной степени доработали. В настоящее время их используют в основном для знакомства с содержанием иноязычных сайтов в Интернете, а также для чтения и написания электронных писем на иностранном языке.

По большому счету, работа переводчика за столетия принципиально не изменилась. Да, появились компьютеры, этакие быстродействующие и удобные пишущие машинки. Да, появились "электронные переводчики". Однако при всем том, что технологии MT совершенствовались, они так и не стали инструментом, имеющим широкую сферу применения и позволяющим по-настоящему экономить время и силы.

Read more... )
larionova: (Grown-Up)
Целую неделю в прошлом году  я проходила так называемую стажировку в одно брачное агентство. Хотя подозреваю, что система у всех остальных такая же.

Вот что приходит в голову при фразе "переводчики в брачных агентствах". Думаете мужчина переписывается с женщиной, вы перевели и она пишет ответ? Он приехал и вы их сопровождаете? Как бы не так.
Вам дают досье клиенток, подробно заполненную анкету. И все. Дальше рабочий день состоит из целого алгоритма - рассылка интро-письма новичкам, рассылка поклонникам, рассылка парам, ответы вип-женихам. Нас прям учили какие шаблоны каким группам писать. Что можно писать и чего нельзя, что мужчины хотят видеть в письме, а чего не хотят, ну и т.д. Задача - зацепить как можно больше народу, и на этом этапе раскурить их на переписку, т.к. они с той стороны что-то платят. Причем общение только с голд и платинум статусом, и даже были выделены штаты где богаче, где беднее. Нам нужны только хорошо платежеспособные! ))

Далее - чаты. Есть просто чат, есть видео-чат - когда клиентка приходит, садится напротив веб-камеры, в аватаре видна ее живая мимика лица и создается эффект ее присутствия. В чате - задача посложнее и поприбыльнее - раскрутить на комплименты, цветы, подарки. Подарки - от шоколада до сертификата на поход в салон красоты. Мужчины на той стороне это оплачивают, и подарки девушкам действительно выдают. Ну а "переводчик" получает за это бонусы.
Также, следует отметить, что большинство женихов из Америки, поэтому работа в чатах происходит ночью. Конечно же, никакого оформления, никакого соцпакета.

Женихи действительно приезжают, но на устные встречи вас никто не пустит, там как раз работают свои, оформленные люди для которых вы уже сделали всю грязную и черную работу.
Ставка на тот момент была 200 долл, плюс все, что удалось выбить с несчастных женихов. Поговаривают, что опытные жрицы перевода таким образом зарабатывают до 1500 долл.
Короче, я походила эту стажировочную неделю, и поняла, что это не совсем этичная работа для меня. И что жениха я там искать тоже бы не стала. Мне просто жаль этих мужчин, с которыми клиентка 100% встречаться не будет, но переводчик, чтоб с голоду не умереть будет с ним переписываться. Писать письма от имени, влезать в чужую судьбу, (я не исключаю работу по старым анкетам, где девушка давно замужем.) В общем, некрасивая система.

Когда закончилась стажировка, уже надо было типа "выходить на работу" и я придумывала отмазку помягче, мне вдруг позвонили из агентства по найму и сказали, что я прошла собеседование в компанию, где я сегодня работаю. Поэтому стать жрицей перевода в брачном агентстве мне, слава Богу, не довелось. ))
И надеюсь, не доведется.
larionova: (Ромашки)
  Одна из самых распространенных профессий в мире – это переводчик. О них редко пишут в газетах. Поэтому, как обычно бывает в таких случаях, у многих складывается ошибочное представление об этой работе. Итак, перед вами девять мифов о профессии переводчика:
  Переводить может каждый человек, знающий иностранный язык.
   Да, на бытовом уровне (заказать ужин, назначить встречу с партнером и т.п.) многие прекрасно обходятся без переводчика. Но работа с объемными техническими или маркетинговыми материалами, требующая не только общего понимания смысла источника, но и всех деталей, а также прекрасного владения русским языком остается пока занятием для профессиональных специалистов.
  Востребованность профессии переводчика падает.
    С одной стороны число людей, владеющих иностранным языком, стало достаточно большим. Но интенсивность международных контактов и связанный с ними объем переводимой документации растет значительно быстрее. За последние годы значительно повысился объем переводов, как устных, так и письменных. Выросла и армия переводчиков. Огромное число желающих получить лингвистическое образование подтверждает высокую востребованность профессии.
  В этой профессии ничего не менялось столетиями .
   Рабочее место письменного переводчика и применяемые им технологии радикально изменились буквально за несколько лет. Понемногу электронные словари вытеснили полки, заставленные бумажными лексиконами. Появление специального программного обеспечения для переводчиков, которое использует ранее переведенные тексты, увеличило производительность труда примерно на 40%.
  Для выполнения письменных переводов необходимо окончить лингвистический университет.
    Да, это полезно. Но большинство профессиональных технических переводчиков имеет высшее естественнонаучное образование, и только потом увлечение языком привело к получению второго лингвистического образования. Многие талантливые переводчики вообще обходятся «институтским» или «спецшкольным» иностранным языком, а своим успехом обязаны прежде всего практике.
  Переводчик не может адекватно перевести сложный технический текст, это может сделать только специалист.
    Конечно, специалист, годами работающий в какой-либо области, лучше всего знает ее специфику и терминологию. Но в области письменного перевода сложилась технология взаимодействия с заказчиком, позволяющая сделать высококачественный перевод даже самых узкоспециальных текстов! Эта работа требует тщательного изучения специальной литературы, справочных материалов заказчика, многочасовых поисков в Интернете, а также составления глоссариев и уточнения спорных вопросов. Но, конечно, перевод высокого класса можно сделать лишь при условии профильного образования переводчика, его широкого кругозора и опыта.
  Переводчику легко достаются деньги.
    Письменный переводчик – это работа по 8-10 часов в день, требующая предельной собранности и аккуратности. Добавьте к этому частые «авралы», если перевод должен был быть сделан «еще вчера»... Такая работа требует постоянного самообразования и профессионального развития. Хлеб переводчика не самый легкий…
  Перевод – это не творческая профессия.
   Несмотря на появление систем автоматизированного перевода, использующих технологии искусственного интеллекта, перевод был и остается творческой профессией. Перевод даже короткой фразы допускает несколько возможностей. Поиск адекватного значения термина, часто отсутствующего в русском языке, иногда может занимать часы, а над эквивалентом иноязычного слогана или художественного текста можно трудиться бесконечно.
  Роль переводчика в современной деловой среде невысока.
   Обратим внимание на работу устного переводчика. В процессе переговоров он не просто переводит с одного языка на другой, он создает атмосферу взаимопонимания и партнерства. Переводчик помогает достичь понимания не просто людям, говорящим на разных языках, но также и представителям разных культур, у которых представления о методах ведения бизнеса могут сильно различаться. Участие хорошего лингвиста увеличивает шансы успешного завершения переговоров.
  Переводы - это малый бизнес.
Для удовлетворения разносторонних пожеланий заказчиков, выполнения масштабных проектов за минимальное время, внедрения современных технологий и систем управления ведущие переводческие компании вынуждены укрупняться. Число их штатных сотрудников превышает 50, а число внештатных переводчиков исчисляется сотнями. Объемы переводов могут достигать сотен тысяч страниц в год!

Источник http://my.mail.ru/community/translation_do/journal
larionova: (Grown-Up)
Джерело: http://uristinfo.net/adminpravo/232-naukovo-praktichnij-komentar-kas-ukrayini/5980-rozjasnennja-perekladachevi-jogo-prav-ta-obovjazkiv-prisjaga-perekladacha.html

Стаття 125. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присяга перекладача Печать
Административное право - Науково-практичний коментар КАС України

Стаття 125. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присяга перекладача

1. Головуючий у судовому засіданні встановлює особу перекладача роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, встановлені статтею 68 цього Кодексу, і попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
2. Головуючий приводить перекладача до такої присяги:
"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи усі свої професійні можливості".
3. Присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає порядок вчинення необхідних процесуальних дій для того, щоб перекладач, якщо такий є у судовому засіданні, міг приступити до виконання своїх обов'язків.
2. Стаття покликана гарантувати якісне виконання перекладачем своїх обов'язків та запобігти випадкам недобросовісного ставлення перекладача до них.

Перекладач у судовому засіданні
3. Перекладач викликається в судове засідання у разі, якщо хтось зі сторін, третіх осіб, представників, свідків або експертів не володіють мовою, якою ведеться судочинство, є глухими, німими чи глухонімими, або ж у разі необхідності перекладу документів.
4. Встановлюючи особи тих учасників адміністративного процесу, які прибули у судове засідання, головуючий має переконатися у тому, що перекладач спроможний забезпечити правильний і професійний переклад, тобто з'ясувати освіту та спеціальність, наявність сертифіката (свідоцтва, довідки) про складання спеціальних мовних іспитів, досвід та місце роботи перекладача тощо (за умови, що цього не було зроблено під час підготовчого провадження).
5. Перекладача може бути запрошено до участі у справі вже після початку судового розгляду, зокрема, якщо виникне необхідність в усному чи письмовому перекладі документів, які складені іноземною мовою. У такому випадку суд вчиняє всі визначені цією статтею процесуальні дії з моменту долучення до судового розгляду перекладача.

Роз'яснення прав та обов'язків перекладача
6. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки відразу після вчинення дій, визначених у попередній статті, - тоді особи, які потребують перекладача, з самого початку судового розгляду справи зможуть розуміти все, що відбувається у судовому засіданні.
7. Головуючий повідомляє перекладачеві, що відповідно до статті 68 КАСУ він:
- має право:
1) відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу;
2) задавати питання з метою уточнення перекладу;
3) на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду, згідно зі статтею 92 КАСУ.
- зобов'язаний:
1) з'являтися за викликом до суду;
2) здійснювати повний і правильний переклад;
3) своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.
Крім того, перекладачу роз'яснюється його обов'язок заявити самовідвід (статті 27, 29, 30 КАСУ) у разі, якщо він:
1) брав участь у розгляді цієї або пов'язаної з нею справи як суддя, представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст;
2) є членом сім'ї або близьким родичем будь-кого з осіб, які беруть участь у справі;
3) прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Головуючий повинен переконатися у тому, що ці права і обов'язки перекладачу зрозумілі, а в разі необхідності - надати додаткові роз'яснення.

Попередження перекладача про кримінальну відповідальність
8. За завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем, або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків в суді перекладач несе кримінальну відповідальність відповідно до статей 384 і 385 ККУ. Головуючий попереджає перекладача про таку відповідальність і через судового розпорядника (а за його відсутності - секретаря судового засідання) пропонує йому підписати розписку про те, що перекладач попереджений.
Законодавець не навів тексту розписки, а тому вона може бути складена, наприклад, у такий спосіб:

Розписка приєднується до матеріалів справи.
Я, (прізвище, ім'я та по батькові перекладача), попереджений судом про те, що за завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на перекладача обов'язків встановлена кримінальна відповідальність відповідно до статей 384 і 385 Кримінального кодексу України.
"___" _____________ 2____ р. _________ (підпис)
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(витяг)
Стаття 384. Завідомо неправдиве показання
1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, -
караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
(із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.03.2005 р. N 2456-IV)
Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків
1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового слідства, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України чи дізнання -
караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
(із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.03.2005 р. N 2456-IV)

Присяга перекладача
9. Після роз'яснення перекладачеві його прав і обов'язків та попередження про кримінальну відповідальність головуючий приводить перекладача до присяги, зміст якої визначений частиною другою коментованої статті. Для перекладача присяга має велике моральне значення, оскільки він публічно бере на себе зобов'язання виконувати свої обов'язки сумлінно.
10. Присягу перекладач проголошує усно - напам'ять або ж зачитує її текст, після цього він підписує текст присяги, наданий судовим розпорядником (а за його відсутності - секретарем судового засідання). Підписаний текст присяги приєднується до матеріалів справи.

Наслідки порушення вимог статті
11. Порушення судом вимог цієї статті (нероз'яснення перекладачеві його прав і обов'язків, непопередження його про кримінальну відповідальність, неприведення до присяги), якщо перекладач допустив помилки у перекладі і ці помилки вплинули на реалізацію особами, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків, чи призвели до неправильного встановлення обставин у справі, можуть мати наслідком скасування судового рішення за наслідками розгляду справи в суді вищої інстанції. У будь-якому випадку суд вищої інстанції повинен відреагувати на такі порушення окремою ухвалою.
larionova: (Grown-Up)
найдено здесь http://radnuk.info/statti/556-protses/14699-2011-01-18-23-22-34.html
О.П. КУЧИНСЬКА,
кандидат юридичних наук, доцент, проректор Академії адвокатури України

ПЕРЕКЛАДАЧ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Участь перекладача в кримінальному процесі України та особливості його за­лучення передбачені цілим рядом статей Кримінально-процесуального Кодексу , а саме: ст.ст. 19, 62, 93, 128, 254, 270, 341, 344, 379 КПК України. Але, якщо проа­налізувати зазначені норми закону, то ви­никає цілий ряд питань, не визначених в ньому. Перш за все, питання про поняття «перекладач», крім того, процесуальні осо­бливості його залучення до кримінального провадження, участь в провадженні слід­чих дій, встановлення його компетентності у знанні тієї чи іншої мови, визначення критеріїв, коли учасники провадження «не володіють мовою судочинства» та деякі інші питання.

Тож, хто може бути перекладачем у кри­мінальному процесі? Якщо звернутися до тлумачного словника юридичних термінів, то побачимо, що перекладач, це — «у досудовому і судовому процесі особа, яка во­лодіє мовами, необхідними для перекладу письмових документів чи виступів учас­ників процесу» [4, 195]. У Кримінально-процесуальному Кодексі Російської Феде­рації перекладачем є «лицо, привлекаемое к участию в уголовном судопроизводстве в случаях, предусмотренных настоящим Ко­дексом, свободно владеющее языком, зна­ние которого необходимо для перевода» [3, 135]. Але слід пам’ятати, що будь-яка особа, в тому числі і перекладач, стане повноправним учасником кримінально-процесуальних відносин лише після вине­сення відповідної постанови (ухвали) упо­вноваженими та те особами (органами).

Деякі українські вчені констатують, що «перекладач — це суб’єкт криміналь­ного провадження, який володіє мовою, якою провадиться судочинство, і мовою, якою володіє підозрюваний, обвинуваче­ний, підсудний, і призначений особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею(судом) для перекладу слідчих і су­дових дій, документів» [1, 128].
Вважаємо, що правильне і повне ви­значення процесуального становища пере­кладача полягає в наступному: переклада­чем у кримінальному провадженні є особа, яка вільно володіє державною мовою, тех­нікою спілкування з глухими, німими та глухонімими особами, а також вільно во­лодіє мовою учасника процесу, який по­требує перекладу на мову, якою він воло­діє, та щодо якого винесено постанову (ухвалу) уповноваженими на те особами (органами).

Особі, призначеній перекладачем у кримінальній справі, повинно буди роз’яс­нено її права та обов’язки. При цьому не­обхідно мати на увазі та попередити про це перекладача, що частину своїх прав та обов’язків він може реалізовувати і після закінчення слідства та судового розгляду. До числа таких прав, наприклад, можна віднести право одержувати винагороду за виконання своєї роботи, подавати скарги на дії ( без діяння) слідчого щодо обме­ження його прав. Якщо перекладач був по­переджений про недопустимість розголо­шення даних досудового слідства (ст. 121 КПК України), то незважаючи на закін­чення провадження по справі (будь з яких підстава), перекладач продовжує викону­вати цей обов’язок.

Наступне питання, яке постає перед особами(органами), які мають право при­значити у разі необхідності перекладача по справі — як впевнитися, що особа вільно володіє як мовою судочинства, так і мо­вою, якою володіє особа, якій необхідний перекладач? В Україні не передбачено ні методик, ні процедури з’ясування цього питання. Якщо особа має диплом пере­кладача, звичайно, питань не виникає. Але якщо мова йде про вільне володіння мо­вами, які не розповсюджені у світі, то вини­кають проблеми. На практиці з’ясовується не вільне володіння, а розуміння тієї чи ін­шої мови. У проекті КПК України йде мова про те, що перед початком процесуаль­ної дії особа, яка здійснює дізнання, слід­чий, прокурор, слідчий суддя, суддя та суд зобов’язані пересвідчитися в особі і ком­петентності перекладача. Але як це пере­свідчення здійснити практично, не закрі­пив жодний закон. Тому постала нагальна необхідність на законодавчому рівні вирі­шити це питання.

Ще одне питання — як визначити до­статній чи недостатній рівень знань дер­жавної мови у особи, яка вимагає залу­чення перекладача? Адже не володіти дер­жавною мовою можуть не лише іноземці. А якщо мова йде про володіння, точніше — розуміння, специфічних юридичних термі­нів? Як визначитись в такому випадку? Ду­маю, що в таких випадках слід порадити слідчим, прокурорам, суддям призначати мовну експертизу.

В додатках до КПР Російської Федера­ції розміщені зразки процесуальних доку­ментів. Вважаю, що законодавець це зро­бив дуже правильно. В цих же додатках міс­титься й зразок постанови про призначення перекладача. Законодавець дає структуру постанови. Проаналізувавши їх, вважаю за необхідне і в Україні в новому КПК теж розробити аналогічні додатки, в яких ви­значити структурно ті процесуальні доку­менти, які виносяться під час провадження кримінальної справи. Що стосується по­станови про призначення особи переклада­чем, то в ній повинно зазначатися наступне : найменування процесуального доку­мента; день, місяць, рік прийняття рішення про призначення особи перекладачем; на­селений пункт, де складено постанову; на­йменування органу, прізвище, ініціали по­садової особи (її звання, класний чин), яка прийняла рішення про призначення особи перекладачем; номер кримінальної справи, по якій приймається таке рішення; фактичні підстави призначення перекла­дача (підтверджується необхідність при­тягнення до участі у кримінальній справі особи, яка вільно володіє мовою, знання якої необхідне для перекладу); мотиви при­значення перекладачем конкретної особи з вказівкою на вільне володіння мовою, зна­ння якої необхідне для перекладу; поси­лання на необхідні статті КПК України; рі­шення про призначення особи переклада­чем; прізвище, ім’я та по батькові, день, мі­сяць та рік народження особи, що призна­чається перекладачем; номер кримінальної справи, по якій особа призначена перекла­дачем; та обставина, що особі, призначеній перекладачем, прийняте рішення повинно бути об’явлене під розписку в даній поста­нові; підпис особи, яка винесла постанову; перелік прав та обов’язків перекладача; підпис перекладача; підпис особи, яка ви­несла постанову. Після підпису особи, яка винесла постанову, слід вказати саме ту дату, коли перекладачеві роз’яснено права та обов’язки, що засвідчується підписом останнього. Виникає питання про те, як правильно назвати таку постанову: «по­станова про призначення перекладача» чи «постанова про призначення особи пере­кладачем»? Зауважу, що від того, яка буде назва такого документа, суть його не змі­ниться і визнати його недійсним неможна. Але все ж таки слід привести назви проце­суальних документів до одного «знамен­ника». Виходячи з того, що до моменту винесення такої постанови перекладача в кримінальному провадженні по тій чи ін­шій справі не існує, то суть постанови по­лягає в призначенні особи, яка вільно воло­діє мовою, знання якої необхідне для пере­кладу, перекладачем. То ж, назва повинна бути наступною: «постанова про призна­чення особи перекладачем». Аналогічна назва та зміст постанови (ухвали), яка ви­носяться суддею (судом).

Тепер розглянемо особливості участі перекладача в слідчих діях. Коли перекладач вперше з’являється до слідчого, необ­хідно з’ясувати його особу, компетентність, відносини з обвинуваченим, потерпілим, роз’яснити права, обов’язки відповідаль­ність перекладача , а також порядок прове­дення тієї чи іншої слідчої дії. Факт здій­снення вище перерахованого фіксується в протоколі слідчої дії, яка проводиться. Якщо перекладач запрошений для участі в судовому засіданні, йому роз’яснюються його права, обов’язки, про що він дає роз­писку, яка приєднується до протоколу су­дового засідання.

Проаналізувавши норми кримінально-процесуального законодавства, можна зро­бити висновок щодо прав ті обов’язків, які має особа, яка призначена переклада­чем при провадженні кримінальної справи. Тож, права перекладача наступні : знати мету та порядок проведення певних слід­чих дій (в разі необхідності його залу­чення), свої права, обов’язки та відпові­дальність; відмовитися від участі в прова­дженні слідчої (процесуальної) дії, якщо він не володіє вільно необхідними мовами; бути попередженим про застосуванні тех­нічних засобів; задавати питання учасни­кам кримінального провадження з метою уточнення перекладу;задавати інші пи­тання учасникам слідчої дії з дозволу слід­чого; знайомитися з протоколом слідчої дії, в провадженні якої він брав участь та з про­токолом судового засідання; робити заува­ження з приводу правильності запису пере­кладу, що підлягає внесенню в протокол та вимагати внесення в них правок; засвідчу­вати правильність запису показань і всього змісту протоколу слідчої дії, в якій він брав участь; відшкодування витрат, пов’язаних з явкою на місце слідчої дії чи в судове за­сідання; одержувати винагороду за вико­нання своїх обов’язків подавати скарги на дії (бездіяльність) чи рішення слід­чого, особи, яка веде дізнання, судді (суду) щодо обмеження його прав; за наявності відповідних підстав має право на забезпе­чення безпеки шляхом застосування захо­дів, передбачених законами України. До обов’язків особи, яка призначена перекладачем, можна віднести: з’являтися на ви­клик слідчого, особи, яка веде дізнання, судді (суду); виконувати повно і точно пе­реклад; при наявності до того підстав за­являти самовідвід; не розголошувати да­них досудового слідства (в порядку ст. 121 КПК України); дотримуватися порядку в судовому засіданні.

Кримінальна відповідальність особи, яка призначена перекладачем у кримі­нальній справі, настає за відмову вико­нати обов’язки перекладача, а також за завідомо неправильний переклад (в разі ві­дібрання підписки). Відповідно до ст. 385 Кримінального Кодексу України, перекла­дач несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин здійсню­вати переклад. Відмова, викликана поваж­ними причинами (перекладач доходить до висновку, що недостатньо знає мову, з якої треба робити переклад, тощо), у випадку підтвердження цих обставин, не тягне кри­мінальної відповідальності [2, 852]. Стаття 384 Кримінального Кодексу України перед­бачає відповідальність за завідомо неправ­дивий переклад , тобто перекладач повинен усвідомлювати, що робить неправдивий переклад. У зв’язку з помилковим сприй­няттям подій, фактів або помилок у пере­кладі (в разі підтвердження таких фактів), кримінальна відповідальність не настає.

Список використаної літератури:

Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України / В.В. На­заров, Г.М. Омельяненко. — Київ: Атіка, 2007. — С.128.

Науково-практичний коментар до кримінально-процесуального кодексу Укра­їни / [відп. ред. С.С. Яценко]. — К.: А.С.К., 2002.

Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Рос­сийской Федерации / [под общей редакцией В.М Лебедева]. —М.: Спартак. — 2002.

Юридичні терміни. Тлумачний словник / [за редакцією В.Г. Гончаренка]. — К.: Либідь, 2003.
larionova: (Grown-Up)
Кодекс адміністративного судочинства України
Стаття 68. Перекладач
Ст. 68 КАС від 06.07.2005 № 2747-IV
----
Цивільно –Правовий кодекс Стаття 55. Перекладач

1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

2. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.

3. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право задавати питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

4. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.

5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність.